Цитати з книги “Крейдяна людина” С. Дж. Тюдор

Поміж рядками та обріями

Дитинство — це не час і не місце. Це стан розуму, коли все здається можливим, а найбільші монстри ховаються лише під ліжком, а не в людських подобах

У кожного з нас є свої таємниці. Деякі ми ховаємо в шухлядах, інші — в куточках своєї пам’яті. Але найстрашніші таємниці — це ті, які ми приховуємо від самих себе

Дорослі думають, що вони контролюють усе, але насправді вони просто краще за дітей навчилися вдавати, що все в порядку

Ми думали, що це просто гра. Маленькі крейдяні чоловічки на асфальті, які вказували нам шлях. Ми не знали, що вони приведуть нас прямо до жаху

Минуле ніколи не залишається в минулому. Воно чекає, зарившись у землю, як старе коріння, і рано чи пізно проростає крізь наше теперішнє

Коли ти повертаєшся в місця свого дитинства, все здається меншим. Будинки, вулиці, дерева. Тільки твої давні страхи стають ще більшими

Найстрашніше зло — це не те, що приходить із темряви чи з містичних історій. Це те зло, яке живе в сусідньому будинку, посміхається тобі зранку і бажає гарного дня

Люди схожі на будинки з багатьма кімнатами. Ви можете знати когось роками, заходити в його вітальню чи кухню, але ніколи не дізнатися, що сховано в замкненому підвалі

Світ не ділиться на хороших і поганих людей. Він ділиться на тих, хто зміг втримати своїх демонів під замком, і тих, хто дозволив їм вийти на волю

Інколи найпростіші речі — як-от шматочок крейди в руці — можуть змінити хід кількох життів

Правда схожа на осколок скла: якщо ти спробуєш зібрати її докупи, то обов’язково поранишся

Ніхто не залишається невинним назавжди. Життя обов’язково знайде спосіб забруднити твої руки