Цитати з книги “Бійцівський клуб” Чак Поланік

Поміж рядками та обріями

Речі, якими ти володієш, зрештою починають володіти тобою

Лише втративши все, ми стаємо вільними робити що завгодно

Ми — покоління, виховане жінками. Я не впевнений, що нам потрібна ще одна жінка.

Самотужки вдосконалюватися — це мастурбація. Саморуйнування — ось що справді важливо

Ти — це не твоя робота. Ти — це не твій рахунок у банку. Ти — це не вміст твого гаманця. Ти — це не твої штани. Ти — це непотрібне сміття із загального кошика

Коли в тебе безсоння, ти ніколи не спиш по-справжньому і ніколи по-справжньому не не спиш

Перше правило бійцівського клубу: нікому не розповідати про бійцівський клуб

Я хотів спалити все, що було в мені прекрасного, чого я не міг мати. Я хотів знищити весь світ

Ми — середні діти історії, затиснуті між минулим і майбутнім, без мети і без місця

Твоє життя минає з кожною хвилиною

На досить тривалому проміжку часу шанси на виживання для кожного з нас дорівнюють нулю

Якби я міг померти просто зараз, я б помер щасливим. Бо я відчув справжнє життя

Це твоє життя, і воно закінчується крок за кроком

Ми — всесвітнє сміття, що танцює і співає

Ти — не прекрасна і унікальна сніжинка. Ти — та сама органічна речовина, що розкладається, як і всі інші