Цитати з книги “Марсіанські хроніки” Рей Бредбері

Поміж рядками та обріями

На Марсі панувала тиша. Тиша така глибока, що здавалося, ніби затримав подих увесь світ

Ми, земляни, маємо дар руйнувати все велике й прекрасне. Якщо ми не звели в Єгипті кіоску з содовою водою серед Карнацьких руїн, то лише тому, що вони лежать надто далеко і там незручно розгортати торгівлю

Вони не були ненависними. Вони були просто не такими, як ми, і це було гірше, ніж якби вони були ворогами

Ми не прийшли сюди, щоб завойовувати. Ми прийшли, щоб жити тут. І ми будемо жити

Життя само по собі є відповіддю. Воно не потребує питань, на які неможливо відповісти

Ми — діти Землі, які забажали стати богами, але забули, як бути людьми

Ми прийшли сюди, щоб почуватися вільними, а натомість привезли з собою свої в’язниці

Минуле — це те, що ми намагаємося втекти, але воно завжди наздоганяє нас у майбутньому

Справжня краса не потребує пояснень, вона просто існує